середа, 19.06.2019

Лист Міністерства юстиції України від 04.06.2015 № 5777-0-4-15/8.1 "Щодо окремих питань, пов'язаних з діями працівників під час руйнування підприємств в зоні антитерористичної операції"

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

04.06.2015  № 5777-0-4-15/8.1

Щодо окремих питань, пов'язаних з діями працівників під час руйнування підприємств в зоні антитерористичної операції

У зв'язку з листом від 15.05.2015 р. № 19087/1/1-15 до листа від 25.04.2015 р. № К-44 щодо окремих питань, пов'язаних з діями працівників під час руйнування підприємств в зоні антитерористичної операції, Міністерство юстиції в межах компетенції повідомляє.

Перш за все слід констатувати, що підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами (частина перша статті 62 Господарського кодексу України) (далі - Кодекс).

При цьому в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом (частина друга статті 57 Кодексу).

Управління підприємством згідно зі статтею 65 Кодексу здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів.

Особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних форм підприємств) встановлюються цим Кодексом та законами про такі підприємства.

Щодо питань "Які заходи мають здійснити посадові особи підприємства у випадку руйнувань майна суб'єкта господарювання (наприклад, оглянути об'єкт, оцінити збиток і ступінь пошкоджень, що виникли, визначити можливість подальшої (наприклад, часткової) експлуатації об'єкта, задокументувати, що сталося)?

У випадку відсутності керівника підприємства, чи має право головний бухгалтер самостійно прийняти рішення про такий огляд?"

Відповідно до статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, зокрема, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Разом з тим зазначаємо, що відповідно до пункту 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, підприємства, які розміщені на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції або структурні підрозділи (відокремлене майно) яких перебувають на такій території, проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал підприємств.

У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов'язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв'язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з'явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Порядок проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів та зобов'язань з даними бухгалтерського обліку визначається Мінфіном.

Так, наказом Міністерства фінансів від 02 вересня 2014 року № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 30 жовтня 2014 року за № 1365/26142, затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (далі - Положення), згідно з пунктом 4 розділу I якого проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об'єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Також зазначаємо, що згідно з пунктом 1 розділу II Положення для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.

Разом з тим інформуємо, що тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Статтею 10 цього Закону встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Питання видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) врегульовано статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Щодо питання "Якщо руйнування масштабні і значні, чи може бути прийняте рішення про зняття охорони та будь-якого нагляду за об'єктом, що належить підприємству на праві власності, чи не буде це порушенням? Якими документами це має бути оформлено?"

Відповідно до частин першої, другої статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Щодо питань "Чи зобов'язане підприємство в зоні АТО та коло неї у випадку знищення майна, первинних документів та документації внаслідок артобстрілу, авіаудару здійснювати виклик аварійних служб, як слід фіксувати факт того, що жодного екіпажу (пожежника) не прибуло (або виклик здійснити не вдалося внаслідок відсутності зв'язку)?

Які дії з метою забезпечення цілісності майна, документації з бухгалтерського обліку, первинних документів мають вжити працівники підприємства в зоні АТО та коло неї у випадку артобстрілу, авіаудару?"

Статтею 1158 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів.

Крім того, відповідно до статті 19 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" конфісковані кошти та кошти від реалізації конфіскованого майна, які були привласнені корупційними методами, є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2015 рік і спрямовуються на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, а також на відновлення об'єктів Донецької та Луганської областей (пункт 14 статті 14 цього Закону).

При цьому Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Міністерству фінансів встановлені бюджетні призначення за бюджетними програмами "Відновлення (будівництво, капітальний ремонт, реконструкція) інфраструктури у Донецькій та Луганській областях" та "Видатки на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, а також на відновлення об'єктів Донецької та Луганської областей, що розподіляються Кабінетом Міністрів України" відповідно.

Тому для вирішення питання щодо відшкодування шкоди у випадку руйнування майна суб'єктів господарювання пропонуємо звертатися до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Міністерства фінансів як головних розпорядників відповідних бюджетних коштів, які уповноважені відповідно до законодавства забезпечити управління цими коштами та розробити відповідні порядки їх використання.

У свою чергу інформуємо, що згідно зі статтею 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

У свою чергу головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує, зокрема, дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Водночас регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пунктом 6.10 якого встановлено, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Перший заступник Міністра

Н. Севостьянова

 

Текст взято з http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v5777323-15

 

Пошук на сайті

Вхід на сайт